Якщо вам не вдалось вказати номер поштомату чи відділення при замовленні, оберіть отримання замовлення самовивозом і в коментарі пропишіть дані для доставки, так як зараз у нової пошти технічні проблеми. 

Як кроїти тонкі та слизькі тканини?

Як кроїти тонкі та слизькі тканини?

 

Якщо ви входите до кола тих, кого назавжди підкорила дивовижна краса та витонченість нарядів із атласу, шифону, тонкого трикотажу, органзи та подібних їм легких тканин, але не наважуєтеся пошити їх самостійно, то ця стаття написана спеціально для вас. Це побоювання цілком зрозуміле: зазначені види та споріднені їм тканини дійсно відрізняються своєю непокірністю на кожному етапі пошиття.

Особливо вередливі тонкі та слизькі тканини під час розкрою. Пропонуємо вашій увазі узагальнений досвід вправних закрійниць, які змогли «приборкати» матеріал, що вислизає з рук, і перетворити його на чудові зразки одягу.

 

Щоб тканина «не тікала»

Для успішного крою сукні зі слизької тканини потрібно підготуватися заздалегідь:

  • робочу поверхню столу покривають відрізом фланелі, бязі, флісу, флізеліну або легким покривалом. Якщо вирішите використовувати клеєвий флізелін, то кладіть його стороною з клеєм донизу;

  • чудово впорається зі слизькістю мат для розкрою та пєчворку, але такий засіб підходить для невеликих деталей крою. Можливо, вам пощастить, і у вас знайдеться мат великого розміру;

  • як варіант, можна накрити стільницю листом коркового дерева або шматком лінолеуму з неслизькою поверхнею такої товщини, щоб можна було легко втикати фіксувальні шпильки;

  • готуючи до розкрою органзу, її слід добре відпрасувати праскою, нагрітою до середньої температури. Прасування зробить її рівною та жорсткою;

  • нейтралізувати слизькість тканини можна більш витратним методом. Із будь-якого непотрібного відрізу кроять деталі виробу і потім використовують їх для крою з основного, вередливого матеріалу. Часу на всю процедуру піде більше, але цей спосіб того вартий.

Уникнути набридливого осипання зрізів можна, якщо обприскати їх крохмальним спреєм або звичайним лаком для фіксації волосся. Спосіб зручний під час розкрою дрібних деталей, при виготовленні вузьких бретельок та косих бейок. Щоб лак або крохмаль не залишив важковиводимих слідів, бажано провести попереднє тестування на пробному шматочку тканини.

Існує ще один надійний метод успішного розкрою слизьких, складних або світлих матеріалів — попереднє виготовлення та обробка макета зі схожими властивостями до основної тканини.

Закрійники зі стажем не рекомендують обробляти цілком відріз, що підлягає драпіруванню, крохмалем або желатином з кількох причин:

  • накрахмалена тканина втрачає пластичність, що не дозволить зробити м'яку драпіровку;

  • після чергового прання виріб необхідно буде знову крохмалити, що змінить конфігурацію складок;

  • при повній обробці крохмалем стане неможливо сутюжити матерію – ущільнити для надання потрібної форми деталі, що призведе до дефектів посадки.

Майстри рекомендують кроїти непокірні тканини в один шар. Щоб викроїти деталі чітко по частковій, відріз слід розмістити на робочій поверхні столу повністю.

Про голки та шпильки

Ви, напевно, стикалися з тим, що на тонкій тканині після проколу голкою залишаються сліди. Не завжди їх вдається усунути навіть після прання та прасування. Саме тому лекала для розкрою слизьких тонких тканин повинні виготовлятися вже з урахуванням припусків на шви. Для такого матеріалу відстань від строчки до краю деталі (ширина шва) становить 4-5 мм. Якщо ви вирішили шити подвійним, запошивочним швом або «в замок», то оптимальною шириною припуску стане 2 ширини шва.

Переконайтеся, що використовувані шпильки є найгострішими та найтоншими, не містять забруднень та іржі. Щоб матеріал не перекосився, а деталі крою не були викривлені, використовуйте шпильки з плоским вушком, а не з об’ємною голівкою. Слідкуйте за тим, щоб вколювати шпильки лише в зоні припусків.

Скористайтеся порадою досвідчених майстринь наносити на деталі для зшивання контрольні мітки. Зверніть увагу на необхідність одразу після розкрою на вигнутих і косих зрізах (горловина, пройми) вздовж самого краю прокласти стабілізуючі строчки. Це дозволить уникнути розтягування та деформації під час шиття. При цьому встановлюється довжина стібка стабілізуючої строчки трохи коротша за стандартну.

Коли буде потрібне дублювання тонкого матеріалу органзою, варто скористатися спеціальним клеєвим спреєм. Фрагмент основної тканини проклеюють органзою, після чого без проблем вирізають продубльовані частини. Через деякий час клей або самостійно відійде, або відпереться. Не буде зайвим протестувати дію клеєвого спрею на пробному зразку. Проте, використовувати такий спрей для прикріплення викрійки з паперу не рекомендується, оскільки можливе розтягування волокон під час відклеювання.

Інструменти для розкрою

Якщо розкрій проводиться на маті для пєчворку, то найкраще скористатися дисковим ножем. Він являє собою конструкцію з пластикової ручки та диска, що обертається навколо осі. Такий інструмент легко впорається з розрізанням навіть щільних та багатошарових матеріалів, а тонкий креп-шифон розкроїть без жодних зусиль. Лезо дискового ножа гостро заточене, тому під час роботи з ним слід дотримуватися обережності.

Не менш зручно використовувати спеціальні ножиці з мікрозубцями для слизького матеріалу, які маркуються символами SE.

Хочемо попередити новачків, що обводити лекала крейдою не варто, оскільки з натурального шовку її не вдасться відіпрати. Крейду з обмилка потрібно попередньо протестувати на предмет залишення жирного сліду після контакту з нагрітою праскою. Якщо вибирати обмилок, то краще зупинитися на дитячому милі, що не містить у складі барвників та добав ок. Мильну крейду слід ретельно заточити. З найтонших зразків тканини крейда або мило можуть обсипатися, тому контрольні мітки наносять шляхом намітки ниткою в зоні припусків на шви.

Можна скористатися більш сучасними засобами для маркування — самоусуваючимися або водорозчинними маркерами, які попередньо тестують, щоб уникнути «сюрпризів». Зазначимо, що відпирання маркера «по гарячих слідах» під час тесту ще не гарантує, що застаріле маркування повністю відійде під час прання. Звідси висновок: після розкрою намагайтеся приступити до шиття якомога раніше.

Наше знайомство з основними та найзручнішими техніками розкрою тонких тканин добігає кінця. Сподіваємося, тепер стало зрозуміло, чому для пошиття струмуючих суконь із вередливого, але неймовірно красивого та делікатного матеріалу потрібно дотримуватися правил поводження з ним. Ці правила, рекомендації та поради неодмінно полегшать вашу працю та винагородять приголомшливими обновками.

Перейти в каталог